Гуцулія

Музика воїнів

«Музика воїнів» - культурно-мистецький і військово-патріотичний проект.
«Музика воїнів» — проект про те, що в української армії є душа. Музиканти-воїни виконують на різних музичних інструментах відомі українські композиції



Гуцулія

АТО зразка 1185

Ілюстрації до "Слова о полку Ігоревім" художника Сергія Рубцова

Collapse )
P.S. Порівняння походу Ігоря з АТО - не моя ідея. Але на відміну від тих часів у нас все вийде. Слава Богу, князям шана, честь народу! Амінь!
Österreich-Ungarn

Швейк жив!

Під час громадянської війни в Росії чехословацькі частини зайняли місто Самару. В контррозвідку корпусу прийшли дані, що в місті переховується колишній вояк їх частини, а нині червоний комісар Ярослав Гашек. На арешт відправилось четверо вояків. На щастя для письменника, один з контррозвідників знав його ще до Великої війни і відпустив Гашека. Вояка звали Йозеф Швейк. Так це була реальна людина, хоча до образу денщика Швейка увійшли риси характеру реального денщика реального Лукаша. Йозеф Швейк помер в 1965 році, Заґнер служив в міжвоєнному періоді в Ужгороді (де в газетах давав спростування), Біґлер помер після ДСВ в Німеччині і підтвердив правдивість свого опису в романі. Такі справи

Йозеф Швейк в виконанні Йозефа Лади і реальний Швейк під час служби в РІА
Collapse )

Про цю та інші цікаві історії можна дізнатись в книжці "История образа Швейка. Новое о Ярославе Гашеке и его герое"
Гуцулія

(no subject)


1940-ві, Косівський район, Петро Мельник «Хмара», командир ТВ-21 «Гуцульщина», та лікар-самоук Палій Грималюк

Чимало унікальних і цікавих фото ви побачите при натисканні на фото. Натиснувши ж на картинку нижче, ви потрапите на чудову історичну сторінку в ФБ:
Гуцулія

Про гуцулів, бойків та інших горян...



Чи у стародавніх переказах може міститися якась правда для нас? Яка? Така, що у катаклізмах вже не раз наступала погибель роду людського так, що залишалися лише незначні його частки... Далі поміркуймо про один з випадків, який виник після катаклізму... Про те, що ті, котрі уникли загибелі, були не більше, ніж якесь гірське плем'я, якимись верховинськими пастухами. Уціліли малесенькі іскри життя, рештки людського роду. Передовсім самотність налаштувала їх приязно, доброзичливо, вони любили одне одного. Не було серед них ні бідаків, ані сварок, які виникають з бідності. Не знаючи золота і срібла, вони ніколи не стали багачами. А у суспільстві, в якому не існує ні багатства, ні бідності, можна ще найлегше віднайти якнайдокладнішу поштивість. Затим що вони чули в переказах, що це гарне, а оте огидне, то у своїй простодушності вважали найбільше справжнім і тому вірили, і, вважаючи правдою те, що розповідається про богів і людей, відповідно до цього жили.

Платон "Закони"